Пологівська ОДПІ інформує

29.08.2018 15:20
podatkova_informue Щодо стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області  повідомляє, що за результатами проведеної роботи по стягненню заборгованості по єдиному соціальному внеску  за період січень-липень 2018 року боржникам було направлено 227 вимог про сплату недоїмки на суму 3216,81 тис.грн.

Таким чином, за період січень-липень 2018 року Пологівським управлінням забезпечено погашення боргу в сумі 449,1 тис.грн. по 107 боржникам, та в серпні 2018 року, відповідно, - в сумі 73,5 тис.грн. по 26 боржникам, про це повідомила начальник Пологівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Бруй.


 

Станом на 27.08.2018 року на виконанні щодо примусового стягнення боргу в органах ДВС знаходяться 130 вимог по юридичним та фізичним особам-боржникам на суму 614,9 тис.грн.,

З метою уникнення виникнення заборгованості та забезпечення стабільного надходження коштів до бюджету Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області наголошує платникам - юридичним та фізичним особам про необхідність повної та своєчасної сплати єдиного соціального внеску та нагадує, що порядок нарахування та строки сплати ЄСВ для платників встановлено ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом МФУ від 20.04.2015року № 449 (зі змінами та доповненнями).

До уваги платників!

З 11 вересня 2018 року діятимуть виключно нові бюджетні рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів (МФО 899998)

З 02.07.2018 функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства.

Разом з тим, казначейством встановлено перехідний період, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві (старі рахунки), які будуть діяти до 11 вересня 2018 року.

Граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10 вересня 2018 року.

З 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.

Тобто, з 11 вересня 2018 року бюджетні рахунки для сплати податків, зборів, платежів, відкриті на МФО іншому, ніж 899998, будуть закриті.

З метою уникнення недоїмки та податкового боргу необхідно сплачувати податки, збори, платежі до державного та місцевих бюджетів на нові реквізити рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО – 899998) в повному обсязі.

На суб-сайті територіальних органів ДФС у Запорізькій області бюджетні рахунки розміщені в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

29 серпня — граничний термін сплати громадянами податку на нерухоме майно та земельного податку

Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що 29 серпня спливає термін сплати майнових податків - за нерухоме майно та земельного податку.

Власники землі та землекористувачі, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, сплачують до відповідного місцевого бюджету плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати.

Податок на нерухомість сплачується щорічно за минулий рік. Відповідно, у 2018 р. платники податку зобов’язані сплатити податок на нерухомість за 2017 р., який сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізособи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо ж платники податків протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю та податку на нерухоме майно, то вони притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Водночас на суму податкового зобов’язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

З 1 вересня 2018 року платники єдиного внеску подаватимуть звітність за новими формами

В Пологівській ОДПІ нагадують, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України 15.05.2018 №511, який набрав чинності з 1 серпня п.р., внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Зокрема, змінено Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік). Відповідно до внесених змін платники єдиного внеску подаватимуть, звітність за новими формами з 01.09.2018 за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

З 1 липня 2018 року суб'єкти господарювання повинні використовувати нові форми касових документів

Постановою правління НБУ від 24.05.2018 №54 (дата набрання чинності -01.06.2018) внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Так, суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Отже, до 30 червня 2018 року (включно) суб'єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності касові документи, установлені Положенням № 637.

А з 1 липня 2018 року необхідно застосовувати нові форми касових документів, визначені Положенням № 148.

Крім того, суб'єктам господарювання необхідно до 30 червня 2018 року (включно):

- розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій №148;

- користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності постанови №54.

Зазначена норма визначена п. 1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (з урахуванням змін від 24.05.2018 №54).

Платник податку на прибуток змінює адміністративний район. Куди подавати декларацію?

У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає Декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району неприбутковою організацією, подання Звіту здійснюється за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).

Зазначена норма передбачена част. восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Х «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Платникам ПДВ

Як підтвердити ліквідацію основних засобів? Узагальнююча податкова консультація

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Разом з тим, зазначена норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні";

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

- дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним ст. 349 Цивільного кодексу України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія (п. 41 - 43 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», затверджених наказом МФУ від 30.09.2003 № 561.

Така комісія:

- здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, не нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі, відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

Платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Зазначена норма передбачена п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу та визначена Узагальнюючою податковою консультацією «Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів», затвердженою наказом МФУ від 03.08.2018 року № 673.

Працівнику виплачено дохід за роботу зі строком виконання більше місяця.

Як нарахувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування єдиного соціального внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Тобто, якщо в акті щодо виконання робіт чи надання послуг вказано період, наприклад «з 20 серпня по 20 вересня», то сума винагороди підлягає пропорційному розподілу на 2 місяці.

Зазначена норма передбачена част. 2 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємець-платник єдиного податку не отримав дохід.

Який порядок сплати єдиного соціального внеску?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі, підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).

Отже, базою нарахування єдиного внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Таким чином, підприємці - платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 3 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена п.п 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Підприємство виплачує фізичній особі орендну плату за користування майном.

Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного соціального внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Отже, єдиний соціальний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого або рухомого майна.

Зазначена норма передбачена п. 1 част. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємство виплачує фізичній особі винагороду за цивільно-правовим договором.

Як нараховувати єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного соціального внеску для вказаних платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

Єдиний соціальний внесок встановлюється у розмiрi 22% до бази нарахування.

Отже, фізичним особам за цивільно-правовими договорами єдиний соціальний внесок нараховується за ставкою 22% на суму винагороди (доходу).

Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 4; п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Підприємець на загальній системі оподаткування не отримав дохід.

Як сплачується єдиний соціальний внесок?

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819 грн. 06 коп. (3 723 грн. х 22%)).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 2 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Припинення підприємницької діяльності ФОП: не забудьте сплатити єдиний внесок

Пологівська ОДПІ нагадує, що відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку.

Фізичні особи підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, така особа зобов’язана подати сама за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» фізичні особи – підприємці формують та подають до органу фіскальної служби протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб

Пологівська ОДПІ повідомляє, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4.

Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.

Про пілотний проект інновацій системи реєстрації та обліку РРО

Фахівці Пологівської ОДПІ інформують, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 (далі — Постанова № 984) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою № 984, зокрема, підвищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для окремих форм та умов проведення діяльності, з 200 тисяч гривень на один суб'єкт господарської діяльності до 500 тис. гривень на один суб'єкт господарювання, та з 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) до 250 тис. гривень.

Також у Постанові № 984 зазначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов'язково застосовують РРО відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ.

Окрім того, пункт 2 Постанови доповнено пунктом 21 такого змісту: "Дія цієї постанови не поширюється на суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами".

Також Постановою № 984 внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Штрафні санкції за порушення вимог щодо застосування РРО

Пологівська ОДПІ повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

вчинене вперше - 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення - 100 %. вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

Зазначена норма Закону N 265 встановлює види порушень, які можуть повторюватись тривалий період роботи суб'єкта господарювання, тобто можуть бути однотипними.

Оскільки продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторною.

Змінилося керівництво – подбайте про зміну електронних ключів цифрового підпису

Пологівська ОДПІ повідомляє, що у випадку, якщо у суб’єкта господарювання змінюються дані щодо посадових осіб (змінюється директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена на ведення бухгалтерського обліку), такому суб’єкту господарювання необхідно до подання наступної електронної звітності отримати посилені сертифікати відкритих ключів на новопризначених посадових осіб, які мають право підпису документів.

Звертаємо увагу, що у випадку, коли суб'єкт господарювання не змінив електронні ключі цифрового підпису при зміні керівництва – застосування штрафних санкцій не передбачено, однак виникають інші негативні наслідки, у вигляді відмови у прийняті звітності та відмови у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш детально щодо оформлення електронного цифрового підпису можна ознайомитись на офіційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, за посиланням: http://www.acskidd.gov.ua./

В Електронному кабінеті запроваджені сервіси з автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ

В Електронному кабінеті ДФС реалізовано автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», додатку 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», додатку 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів» на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ та вище зазначених додатків необхідно в приватній частині Електронного кабінету при створенні документа звітності проставити відмітку «заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ та відповідних таблиць:

- Таблиця 1 (Д1) «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу»;

- Таблиця 2 (Д1) «Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу»;

- Таблиця 1 розділу І Податкові зобов’язання (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України»;

- Таблиця 1 розділу ІІ Податковий кредит (Д5) «Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%»;

- Таблиця 1 (Д6) «Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))».

Зазначений сервіс працює в тестовому режимі.

Додатково повідомляємо, що розділ «СЕА ПДВ» доповнено новим сервісом «Інформація про суму перевищення». За допомогою даного сервісу платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

У разі виникнення у платників питань щодо роботи сервісу автозаповнення, прохання копії екрану Електронного кабінету та суть питання надсилати на адресу Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Як звітувати новоствореному підприємцю, який є платником єдиного податку 1 чи 2 груп?

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку, яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.

Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 №859 зі змінами.

Тобто, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п.49.18.5 ст.49, п.п.49.18.5 ст.49, п.177.5 ст.177, п.п.298.1.2 ст.298 Податкового кодексу України.

Як платнику єдиного податку отримати довідку про доходи за бажаний період?

Платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до фіскального органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.

При цьому, подання такої декларації не звільняє платника єдиного податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Для отримання платником єдиного податку довідки про доходи за інший, аніж квартальний (річний) звітний період, декларація подається із позначкою «довідково».

Така податкова декларація не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

В полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця й останнього місяця (включно), за який подається така декларація.

У полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік, за який подається така декларація.

Зазначена норма визначена п. 296.8 ст.296 Податкового кодексу України.

Боротьба з виплатою заробітної плати «в конвертах» - шлях до підвищення рівня життя

Актуальною проблемою у нашому суспільстві залишається боротьба з виплатою заробітної плати «в конвертах».

Громадяни і досі віддають перевагу нелегальній сумі в "конверті", ніж легальній заробітній платі та офіційному трудооформленню, забуваючи про велику ціну цього питання в майбутньому. А підприємства, з метою мінімізації податків, офіційно виплачують працівникові мінімальну заробітну плату, або навіть і меншу. Виплата такого рівня заробітної плати зазвичай свідчить про численні порушення роботодавцем трудового законодавства та, як наслідок, виплати нелегальної заробітної плати.

Тож, шановні громадяни, пам’ятайте, що Ви маєте право вимагати від роботодавців виплати гідної та легальної заробітної плати відповідно до законодавства. Кожна гривня податку із заробітної плати, що надійде до бюджету, впливає на забезпечення Вашої пенсії у майбутньому!

Індивідуальні податкові консультації можна переглянути на офіційному веб-сайті ДФС України

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщуються на офіційному веб-сайті ДФС, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по-батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через електронний кабінет платника на порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx.

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу України.

Узагальнюючі консультації Мінфіну щодо оподаткування ПДВ

Пологівська ОДПІ інформує платників податків про прийняття Міністерством фінансів України наказу № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість».

Документом затверджено 4 узагальнюючих консультації. Зокрема, про застосування 0 ставки з ПДВ при експортних операціях. Відповідно до консультації, платник який здійснює експорт продукції за ціною нижче ціни придбання, застосовує 0 ставку податку до такої операції в цілому за умови підтвердження факту вивезення товарів згідно чинного законодавства. Наказом затверджено консультацію і стосовно документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів; щодо оподаткування податком на додану вартість операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно та консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента.

Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?

Нагадуємо платникам плати за землю, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує

На Запоріжжі розпочались урочистості до Дня незалежності

Запорізька область розпочала відзначати головне свято держави. 22 серпня обласний академічний музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара приймав гостей з нагоди 27-ї річниці з Дня незалежності України.

Урочисті збори відбулись за участю керівництва обласної влади, фіскальної служби Запорізької області, органів місцевого самоврядування, державних відомств, військовослужбовців Збройних Сил України та громадськості.

На початку заходу хвилиною мовчання учасники вшанували пам'ять воїнів, які загинули у боротьбі за незалежність України.

Під час урочистостей очільники області привітали запоріжців із національним святом нашої державності.

З нагоди річниці Незалежності кращих працівників різних галузей економіки та військових було нагороджено почесними відзнаками.

Завершився захід святковою концертною програмою "Слава Україні!".

Для реалізації підакцизної продукції запорізьким підприємцям фіскальна служба видала майже 6 тисяч ліцензій

З початку року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 26,8 мільйона гривень плати за ліцензії на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Усього за січень-липень суб'єктам господарювання фіскальна служба регіону видала майже 6 тисяч ліцензій, у тому числі 3,5 тисячі – для торгівлі вроздріб алкогольними напоями та майже 2,5 тисячі – тютюновими виробами. Крім того, продовжено термін 7,2 тисячі дозволів, призупинено дію 612, анульовано 788 документів.

З переліком діючих ліцензій, кількість яких у Запорізькій області станом на 1 серпня складала 8837, можна ознайомитись на сайті фіскальної служби: http://zp.sfs.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Також за сім місяців поточного року з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів, фахівці органів ДФС регіону провели 593 перевірки суб'єктів господарювання. За виявлені порушення застосовані фінансові санкції на загальну суму 23,5 мільйона, в тому числі донараховано акцизного податку в сумі понад 19 мільйонів.

Запорізькі автовласники поповнили місцевий бюджет на 6 мільйонів

З початку року власники VIP-авто сплатили до місцевих бюджетів Запорізької області 6 мільйонів 150 тисяч гривень транспортного податку. Рівень надходжень на 2,3 мільйона або на 60 відсотків перевищив минулорічний.

Найбільші суми перерахували юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя – майже 2,8 мільйона, що на 1,2 мільйона більше, ніж торік. Автовласники Мелітопольщини та Приазов'я спрямували до скарбниці 760 тисяч, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 685 тисяч, Василівського та Михайлівського районів – 400 тисяч, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 390 тисяч.

Нагадаємо, ставка транспортного податку складає 25 тисяч гривень на рік. Він нараховується за легкові автомобілі з датою випуску до п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 мільйон 396 тисяч 125 гривень). У цьому році граничний термін сплати фізичними особами транспортного податку – 29 серпня.

Податкові надходження від підприємців спрощеної системи оподаткування зросли на 120 мільйонів

З початку року до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшов 621 мільйон гривень єдиного податку, що на 120 мільйонів або на 24 відсотки перевищує показники аналогічного періоду минулого року.

Найбільші суми забезпечили суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи – понад 400 мільйонів, що на 86 мільйонів або на 27 відсотків більше, ніж торік. Сільгоспвиробники, які перебувають у четвертій групі спрощеної системи оподаткування, спрямували до скарбниці 134,6 мільйона, збільшивши рівень сплати на 18 відсотків або на 20,7 мільйона. Юридичні особи третьої групи поповнили місцеві бюджети на 85,6 мільйона, що на 14 мільйонів або на 19,5 відсотка перевищує минулорічні дані.

Близько половини надходжень сплачено до бюджету м. Запоріжжя – 302 мільйони, скарбниці м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів отримали 73,3 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 55,5 мільйона.

Спрощену систему оподаткування використовують майже 46 тисяч підприємців-фізосіб, понад 8,2 тисячі юридичних осіб перебувають у третій групі, також у територіальних підрозділах фіскальної служби регіону зареєстровано 2,2 тисячі сільськогосподарських підприємств-платників єдиного податку.

Запорізькі митники упередили незаконне вивезення валюти

У міжнародному аеропорту м. Запоріжжя під час митного оформлення пасажирів, які відлітали рейсом "Запоріжжя-Стамбул", громадянка України вирішила обрати "зелений коридор", де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку, без заповнення декларації.

Після того, як вона перетнула "білу смугу", що позначає закінчення "зеленого коридору", фахівці Запорізької митниці ДФС виявили у її сумочці іноземну валюту, а саме: десять тисяч євро та п’ять тисяч доларів США. Дозвільних банківських документів на вивезення валюти вона не надала.

Оскільки дозволена сума на вивезення валюти без письмового декларування та документів, що підтверджують її зняття у банках, складає до десяти тисяч євро, громадянка порушила митні правила, передбачені статтею 471 Митного кодексу України.

Саме цю суму пасажирці повернуто, а частину грошей, що перевищувала норму (п’ять тисяч доларів США), тимчасово вилучено.

Зауважимо, порядок вивезення валютних цінностей регулюється Митним кодексом України, розпорядчими документами Кабінету Міністрів України та Національного банку України. Докладна інформація розміщена на сайті Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/viijdjayuchi-z-ukraini/peremischennya-valyutnih-tsinnostey/.

За минулі вихідні запорізькі митники виявили два випадки перевезення "холодної зброї"

25 серпня в запорізькому аеропорту під час здійснення митного контролю та оформлення багажу і ручної поклажі громадян, які прилетіли міжнародним авіарейсом "Стамбул-Запоріжжя", в багажному відділенні була виявлена валіза з речами, яка прибула як багаж, що незапитувався.

Того ж дня до відділу митного оформлення митного поста "Запоріжжя-аеропорт" звернувся громадянин для її отримання. Під час проведення митного контролю речей співробітники митниці виявили у валізі серед особистих речей два ножі в чохлах чорного кольору. Вони були заховані у черевику, що значно утруднювало їх виявлення.

Один ніж загальною довжиною 22,5 см був з металевим клинком та з рукояткою, яка виконана з невідомого матеріалу, другий – 27,5 см з металевим клинком та рукояткою.

Наступного дня під час митного оформлення пасажирів міжнародного авіарейсу "Запоріжжя-Варшава" громадянин США самостійно обрав спрощену форму митного контролю, без заповнення митної декларації. Після проходження "зеленого коридору" у його валізі виявлено також два ножі, які знаходились поверх особистих речей. Жодних дозвільних документів на їх перевезення він не надав.

Своїми діями громадяни порушили вимоги наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 в частині переміщення холодної зброї через державний кордон України. За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил, предмети правопорушення вилучені та передані на склад митниці.

 
© Комиш-Зорянська селищна рада, Запорізька область, Україна