Податкова інформує

 

podatkova_informueПодатковий календар на 09 серпня 2018 року

Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що

9 серпня 2018 року, четвер, останній день подання звітності за 2-й квартал, перше півріччя та липень 2018 року, а саме:

 

 


● звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2018 року;

● розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за півріччя 2018 року;

● розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 за півріччя 2018 рокуплатниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2018 року;

● податкової декларації з податку на додану вартість за 2-й квартал 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2018 року (форма   № 1ДФ);

● податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які вперше зареєстровані протягом 2-го кварталу або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за 2-й квартал 2018 року;

● податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;

● податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;

● податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2018 року;

● податкової декларації з рентної плати за 2-й квартал 2018 рокуз розрахунком:

♦ рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

♦ рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

♦ рентної плати за спеціальне використання води;

♦ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

● податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2018 року;

● податкової декларації з туристичного збору за півріччя 2018року;

● податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● фінансової звітності за півріччя 2018 року до органів ДФС платниками податку на прибуток;

● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС за липень 2018 року;

● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою   № 2-РС за липень 2018 року;

● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою   № 3-РС за липень 2018 року;

● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за липень 2018 року;

● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ за липень 2018 року.

Внесені зміни до деяких національних положень бухгалтерського обліку

Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє наступне.

З 03.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.06.2018 № 564 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.07.2018 за № 817/32269) (далі – Наказ № 564).

Зазначеним Наказом відповідно до статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами внесено зміни до:

► Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) із змінами;

► Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» (далі – НП(С)БО 2), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2013 за № 1223/23755.

Так, зокрема, абзац 3 п. 1 розділу II НП(С)БО 1 викладено у новій редакції:

«Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.».

Нагадаємо, що відповідні зміни були внесені постановою Кабінету Міністрів України (далі – постанова КМУ) від 11 липня 2018 року № 547 (набрала чинності 14.07.2018) і до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами.

Отже, особливості подання проміжної фінзвітності, зокрема, при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємств (за I квартал, півріччя, три квартали), повністю врегульовані на законодавчому рівні.

Норми оновленого НП(С)БО 2 застосовуються групою юридичних осіб, яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Крім того визначено, що підприємства, які контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:

● балансова вартість активів – до 4 млн євро;

● чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;

● середня кількість працівників – до 50 осіб.

Наказ № 564 опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» № 59.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума наданої фізособі позики, списаної юрособою у зв’язку зі смертю фізособи – боржника?

Пологівська ОДПІ інформує, що згідно з п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Застосування підвищуючого коефіцієнту до доходів у вигляді додаткового блага, виплаченого фізичній особі у негрошовій формі

Пологівська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ).

Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100-Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику ПДФО у негрошовій формі додаткового блага, що включається до оподатковуваного доходу, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

До уваги платників податку на додану вартість!

Пологівська ОДПІ інформує.

Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Повідомлення та нагадування» за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» та 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903), повідомила наступне.

Надання платниками ПДВ відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає їм змогу з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).

Нагадуємо, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» платникам у режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.

Переобладнання ввезеного вантажного транспортного засобу у легковий: обчислення та сплата акцизного податку

Пологівська ОДПІ інформує, що відповідно до пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Підпунктом 215.3.5 п. 215.3 ст. 215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об’єму).

Відповідно до п. 217.3 ст. 217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю

Пологівська ОДПІ нагадує, що з метою протидії шахрайству та захисту законних інтересів юридичних та фізичних осіб, отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС здійснюється за особистої присутності заявника (підписувача).

Разом з цим, за бажанням заявника (підписувача) він може бути представлений довіреною особою. У такому випадку, довіреність для отримання послуг ЕЦП повинна бути посвідчена нотаріально.

Зазначене обмеження не розповсюджується на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.

Термін використання резервного РРО у разі виходу з ладу РРО

Пологівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

Отже, максимальний термін використання резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а ЦСО зобов’язані відновити роботу РРО протягом 7 робочих днів.

Увага! Терміни сплати акцизного податку та подання декларації з акцизного податку

Пологівська ОДПІ повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку за липень 2018 року. У серпні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 серпня.

Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2017 року N 451).

Крім того, пп.222.1.1 п.222.1 ст.222 ПКУ визначено, що платники акцизного податку повинні протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, перерахувати до бюджету податок з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто, граничний строк сплати акцизного податку - 30 серпня 2018 року. Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) сплачується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Звертаємо увагу, платників акцизного податку, що не пізніше 20 серпня 2018 року, необхідно подати до контролюючого органу декларацію акцизного податку, а сплатити акцизний податок необхідно не пізніше 30 серпня 2018 року.

Разом з декларацією з податку на прибуток за І півріччя 2018 року не забудьте подати фінансову звітність

Пологівська ОДПІ нагадує, що термін подання фінансової звітності за результатами І півріччя 2018 року до органів ДФС – 09 серпня 2018 року, разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.

Так, положеннями п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, перелік форм фінансової звітності, яка складається платниками податку на прибуток передбачено у розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12». Платники проставляють позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої з цією декларацією.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена в п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Таким чином, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Єдинник змінює місце проживання: чи реєструвати нову Книгу доходів

Пологівська ОДПІ інформує , що у разі зміни місцезнаходження платника податків, сплата податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема ФОП за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, у разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов'язаної зі зміною адміністративного району, ФОП - платнику єдиного податку необхідно після закінчення бюджетного року, в якому відбулася така зміна податкової адреси (місця проживання), зареєструвати нову книгу обліку доходів (книгу обліку доходів і витрат) у контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку) до отримання нею доходів від здійснення підприємницької діяльності за новим місцем обліку.

Кошти, що потрапили на старі бюджетні рахунки, не втрачаються

З 2 липня почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевого бюджетів. Проте, для зручності платників та з метою уникнення втрати бюджету, встановлено перехідний період – до 11 вересня 2018 року. Тож, якщо податок чи збір був випадково перерахований на старий рахунок, він не втрачається і не потребує додаткових зусиль не пере адресацію, а зараховується відповідно до визначених призначень та у відповідності до бюджетного законодавства.

Проте все ж таки радимо платникам бути уважнішими при перерахуванні бюджетних платежів і використовувати для цього саме нові рахунки. Ознайомитись з ними можна на суб-сайті Головного управління ДФС у Запорізькій області у розділі «Бюджетні рахунки».

Крім того, звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ з 2 липня 2018 року не змінилися

ВИЯВИЛИ РОЗБІЖНІСТЬ ДАНИХ У ППР ЩОДО НЕРУХОМОСТІ — ПРОВЕДІТЬ ЗВІРКУ

Пологівська ОДПІ наголошує, що відповідно до підпункту 266.7.3 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

● об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

● розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фермерське господарство – «спрощенець» ІV групи не є платником рентної плати за воду

Пологівська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники, які задовольняють умовам, визначеним ст.291 ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата за воду).

Отже, у разі, якщо фермерське господарство є платником єдиного податку ІV групи, то таке господарство не подає звітність з рентної плати за спеціальне використання води та не сплачує рентну плату за воду.

До уваги платників плати за землю!

Пологівська ОДПІ звертає увагу платників, що відповідно до норм п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають в органи фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Згідно з п. 287.4 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо населені пункти, які входять до об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) відносяться до різних контролюючих органів, податкова декларація подається до контролюючого органу до якого відноситься земельна ділянка щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

Актуально: відпустка для підприємця – єдинника

Пологівська ОДПІ інформує фізичних осіб – підприємців, що відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).

ФОП - єдинник у відпустці, доходу немає: які податки все-ж доведеться сплачувати?

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів доцільно подавати до фіскального органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.

Платників єдиного податку третьої групи та першої і другої груп, які використовують найманих працівників на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

ЄСВ за себе платник єдиного податку (якщо він - не пенсіонер або не інвалід) сплачує за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку.

Тобто, на період щорічної відпустки підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати ЄСВ, а також податків (крім єдиного) і зборів, платником яких він є.

Зазначена норма передбачена п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

Чи може ФОП, який здійснює продаж в магазині на ринку, бути єдинником І групи?

Згідно з п. 291.4 Податкового кодексу України до І групи платників єдиного податку віднесено ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.

Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку І групи.

Звіт з ЄСВ за липень слід подати за старою формою, а за серпень – за новою формою

Пологівська ОДПІ нагадує, що з 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 15.05.2018 №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за № 692/32144 (далі – Наказ №511).

Відповідно до внесених змін Наказом №511 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі – Наказ № 435), з 01.08.2018 Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.

Щодо звітності за формами Додатка 4 за звітний період липень 2018 року, термін подання якого з 01 по 20 серпня 2018 року, то вона подається за формами, затвердженими Наказом №435; звітність за новими формами, затвердженими наказом №511, подаватиметься платниками єдиного внеску з 01.09.2018 за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

Експериментальний проект у сфері РРО

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 13.06.2018 № 472 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

ДФС спільно з Міністерством фінансів України розпочинає пілотний проект щодо впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій, який триватиме до 31 грудня 2019 року. .

Новітня модель програмних та/або програмно-технічних комплексів - це технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі торгівлі з використанням Інтернету), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу (надання) товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг, що не впроваджене в області застосування РРО.

Така новітня модель передбачає запровадження альтернативи касовим апаратам – замість традиційних РРО надана можливість використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації.

Учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, які виявили зацікавленість щодо участі в експериментальному проекті.

Нова інформаційна система передбачає оnline реєстрацію персональних комп’ютерів, планшетів, смартфонів, без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

З презентаційними матеріалами щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій, можна ознайомитись на офіційному сайті ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/340447.html.

Розширено склад витрат на навчання, що включаються до податкової знижки

28 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 р. № 2477-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України".

Законом України № 2477-VIII викладено у новій редакції п.п. 165.1.14 ст. 165 та п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу.

Так, відповідно до нової редакції п.п. 165.1.14 ст. 165 Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Новою редакцією п.п. 166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу визначено, що до витрат, дозволених до включення до податкової знижки включаються сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» 27.07.2018 № 137).

Оновлено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік

ДФС України оновила план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

Так, станом на 25.07.2018 року актуальним є:

- Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування (липень 2018 року) 16.07.2018.

- Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – фізичних осіб» з урахуванням коригування (липень 2018 року) 25.07.2018.

- Розділ ІV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з урахуванням коригування (квітень 2018 року) 18.04.2018.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-сайті ДФС України: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html.

Внесено зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку

Наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2018 року № 565 внесено зміни до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.

Так, змінами передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Нагадаємо, що зазначена норма передбачена ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (діє з 01.01.2018 згідно змін, внесених Законом від 05.10.2017 р. № 2164-VIII).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Облік курсових різниць від перерахунку банками сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті

Державна фіскальна служба листом від 12.07.2018 р. № 21198/7/99-99-15-02-02-17 роз’яснила податковий облік банківськими установами курсових різниць від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті.

Положеннями Податкового кодексу для платників податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують різниці, не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці від перерахунку сформованих страхових резервів за активами в іноземній валюті.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Національним банком України як головним регулятором з питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності для банківської системи з питання, що стосується впливу валютних курсів за фінансовими інструментами, вираженими в іноземній валюті, зокрема резервом, визнаним у зв'язку зі знеціненням фінансового активу, доведено позицію у листі від 13.02.2017 № 60-0004/11295.

Згідно з позицією НБУ неможливо здійснювати переоцінку вибірково, лише частини балансової вартості фінансового активу (без урахування резерву), оскільки це призведе до недотримання принципу обачності. Так, у разі зниження офіційного курсу гривні до іноземних валют переоцінка лише частини балансової вартості знецінених фінансових активів (без урахування резервів) призведе до невиправданого збільшення їх вартості та визнання доходів у вигляді курсових різниць від частини вартості активу, яка вже визнана знеціненою. З огляду на зазначене у цьому випадку необхідно визнавати додаткові витрати у вигляді збитку від знецінення фінансового активу.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність банків ґрунтуються на вимогах МСФЗ, відповідно до яких монетарні статті в іноземній валюті переоцінюються на кожну звітну дату, у тому числі у складі балансової вартості фінансових активів, переоцінюється сума резерву, що визначає збиток від зменшення корисності. Розрахункові величини, що використовуються з метою оподаткування та визначаються на підставі норм податкового законодавства, не впливають на бухгалтерський облік та фінансову звітність банків, у тому числі на суму прибутку або збитку від переоцінки монетарних статей в іноземній валюті.

Таким чином, у фінансовій звітності визнаються курсові різниці від переоцінки резерву (зменшення корисності активу) як складової балансової вартості монетарного фінансового активу в іноземній валюті.

Лист ДФС України від 12.07.2018 № 21198/7/99-99-15-02-02-17 розміщено на офіційному сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72975.html).

Порядок врахування банками перевищення резерву над розміром встановленого ліміту

Державна фіскальна служба листом від 12.07.2018 № 21197/7/99-99-15-02-02-17 роз’яснила порядок врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту з ціллю визначення різниць відповідно до п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу, для коригування фінансового результату до оподаткування банками в умовах дії положень Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018.

На звернення Державної фіскальної служби до Міністерства фінансів України для узгодження зазначеного питання, МФУ листом від 27.06.2018 №11210-09-10/17443 висловило свою позицію.

Так, для розрахунку суми збільшення фінансового результату до оподаткування на підставі положення пп. "1" пп. 139.3.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах сума перевищення резерву над лімітом станом на кінець кожного з таких періодів порівнюється із перевищенням резерву, що виникло у попередніх податкових (звітних) періодах (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу), не залежно від того, чи здійснювалось коригування фінансового результату до оподаткування у попередньому податковому (звітному) періоді.

Державна фіскальна служба виявила можливість здійснення розрахунків різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01.01.2015, розрахованого згідно з п. 21 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, двома способами, про що у своєму запиті на прикладі, наведеному у таблиці, визначила такі два варіанти.

Враховуючи висновок Мінфіну, викладений у листі від 27.06.2018 № 11210-09-10/17443, для застосування положень п. 139.3 ст. 139 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2018, у наступних податкових (звітних) періодах у частині порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту та прикладу розрахунку різниці між розміром резервів та лімітом у випадку наявності перевищення резерву станом на 01.01.2015 (включаючи перевищення резерву, розраховане згідно з п. 21 підроз. 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу), наведеного у питанні 1 Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом МФУ від 03.04.2018 № 400, необхідно використовувати варіант розрахунку N 1, наведений у таблиці, як такий, що відповідає вимогам Кодексу.

Лист ДФС України від 12.07.2018 № 21197/7/99-99-15-02-02-17 розміщено на офіційному сайті Державної фіскальної служби за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72974.html

Отримали спадщину?

Дізнайтесь, яке оподаткування буде у вашому випадку

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92 р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Об’єкти спадщини, що успадковується не членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

Ставка 18% застосовується:

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента,

- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Доходи, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини, визначена згідно із законом.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації.

При цьому, декларація не подається:

- спадкоємцями-нерезидентами, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини;

- спадкоємцями, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб;

- іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Нотаріус щокварталу подає до фіскального органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Зазначена норма визначена п.п. 14.1.263 ст. 14, п.п.174.2.1 - п.п. 174.2.3, п. 174.3, п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України.

Що необхідно знати про частки засновників при обранні спрощеної систем оподаткування?

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

Тобто, частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка обирає спрощену систему оподаткування, повинна належати саме підприємствам - платникам єдиного податку.

Отже, платниками єдиного податку не можуть бути підприємства:

- у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%,

- у яких статутний фонд не сформовано (дорівнює нулю) і які мають одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку,

- неприбуткові організації.

Зазначена норма передбачена п.п. 291.5.5 ст. 291 Податкового кодексу України

Для отримання інформаційних послуг звертайтесь до Контакт - центру ДФС

Суб’єкти господарювання можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn–line, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону:

0 800 501 007.

Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку.

Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Крім того можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript .

При цьому необхідно враховувати технічні можливості Інформаційно-телекомунікаційної системи ІДД ДФС, а саме, загальний розмір листа повинен бути не більше ніж 976 КБ, або 1 млн символів (з урахуванням об’єму тексту, малюнків, прикріплених файлів тощо).

Розрахунки платників єдиного податку. Які діють заборони?

Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі.

Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує:

Для запобігання порушенню прав власників торгових марок запорізькі митники 71 раз призупиняли митне оформлення

За перше півріччя поточного року співробітники Запорізької митниці ДФС 71 раз призупиняли митне оформлення товарів для підтвердження інтелектуальних прав та недопущення потрапляння контрафакту на споживчий ринок. Після отримання листів від представників власників прав на знаки для товарів і послуг, митні процедури були завершені.

Серед основної номенклатури товарів, які оформлювались в Запорізькій митниці та які потенційно можуть містити об'єкти права інтелектуальної власності, це: брендовий одяг, сільськогосподарська техніка та запасні частини, підшипники, автозапчастини, електродвигуни, з'єднувачі та контактні елементи, електропроводи, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, цифрова техніка та інші.

Також з початку року до митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності внесено відомості про 150 нових предметів.

Юліана Козаченко: "Запорізькі платники поповнили держбюджет на 3,7 мільярда гривень"

За січень-липень поточного року платники податків Запорізької області спрямували до державного бюджету 3,7 мільярда гривень (без даних великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 868 мільйонів або майже на 31 відсоток більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільший ресурс держбюджет отримав від сплати податку на додану вартість – понад 1,7 мільярда, що перевищує минулорічні дані більш ніж на півмільярда гривень або на 41 відсоток.

Як зазначила керівник фіскального відомства регіону, значні надходження забезпечені від оподаткування доходів фізичних осіб – 927 мільйонів, що на 179 мільйонів або на 24 відсотки більше торішніх відрахувань.

Підприємства області зі своїх прибутків перерахували 415 мільйонів, збільшення до аналогічного періоду 2017 року склало 23 відсотки або 78 мільйонів.

Рівень сплати військового збору порівняно з минулим роком зріс більш ніж на 28 відсотків. Усього запоріжці направили до держбюджету 297 мільйонів.

Від виробників, які використовують природні ресурси, казна отримала 147 мільйонів рентної плати, що на 5,3 мільйона або на 3,7 відсотка більше, ніж за сім місяців попереднього року.

Олексій Мужев: "Запорізькі підприємства спрямували до бюджету майже 4,5 мільярда гривень митних платежів"

За 7 місяців 2018 року від суб’єктів господарювання Запорізької області до бюджету надійшло 4 мільярди 447 мільйонів гривень митних платежів. За словами начальника Запорізької митниці ДФС Олексія Мужева, це на 1 мільярд 223 мільйони або майже на 38 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.

– Запорізькі підприємства-суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності забезпечують стабільну позитивну динаміку у наповненні бюджету. У липні поточного року до державної скарбниці спрямовано 623,3 мільйона гривень. А це у порівнянні з минулорічним показником на 219,4 мільйона більше. До того ж, кожного місяця розширюється коло запорізьких імпортерів, які обслуговуються у Запорізькій митниці, а відтак зростають і платежі до бюджету. Тільки у липні ця цифра сягнула 37,7 мільйона, – підкреслив Олексій Мужев.

Одним із основних джерел надходжень до бюджету є митні платежі, що сплачуються при ввезенні на митну територію України товарів для виробництва в промислових галузях регіону.

У розрізі товарних угрупувань найбільша частка митних платежів припадає на машини, устаткування та транспорт – 31 відсоток, паливно-енергетичні товари – 30 відсотків, метали та вироби з них – 12 відсотків, продовольчі товари та продукцію сільського господарства – 9 відсотків, мінеральні продукти – 7 відсотків, продукцію хімічної промисловості – 7 відсотків.

Юліана Козаченко: "Запоріжці сплатили до місцевих бюджетів 4,4 мільярда"

За січень-липень 2018 року до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 4 мільярди 454 мільйони гривень податків і зборів (без показників платників, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, в регіоні наявна позитивна динаміка збільшення доходів бюджетів громад – рівень надходжень зріс майже на 18 відсотків або на 671 мільйон гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Серед бюджетоформуючих платежів найбільші суми надійшли від податку на доходи фізичних осіб, якого за сім місяців забезпечено майже 2 мільярди 781 мільйон, що на 536 мільйонів або на 24 відсотки більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Платники єдиного податку спрямували до місцевої скарбниці 621 мільйон гривень, збільшивши відрахування порівняно з минулорічними на 121 мільйон або на 24 відсотки.

Від оподаткування земельних ділянок бюджети отримали 608 мільйонів, це на 11,3 мільйона більше надходжень семи місяців попереднього року. Зокрема, суб'єкти господарювання-юридичні особи перерахували 506 мільйонів гривень плати за землю, фізичні особи – майже 102 мільйони.

Крім того, з початку року надійшло 110 мільйонів гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, 86,8 мільйона гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 80 мільйонів гривень екологічного податку.

 
© Комиш-Зорянська селищна рада, Запорізька область, Україна